1.5. Українське козацтво виникло в кінці 15 століття

У кінці 15 століття виникло українське козацтво. Це люди із закріпачених селян-втікачів і робітників із міст. Вони поселялись на островах Дніпра в околицях сучасного Запоріжжя (острів Хортиця). Багато з них були кияни, які на зиму повертались до Києва і проживали разом із сім’ями в збудованих ними житлах-куренях. За однією з версій, саме тому ця місцевість у Києві називається Куренівка.

Українські козаки всі рішення щодо свого життя і діяльності приймали на громадських зборах (Радах) шляхом голосування. Згодом Запорізька Січ стала військово-економічним формуванням. Козаки були військовими найманцями й не визнавали над собою ніякої влади. У запорізьких козаків існувала певна форма демократичних стосунків. У них отамани, старшини були виборними посадами. Українські козаки також мали особливі спосіб життя, побут, одяг, зовнішній вигляд.

В кінці 18 століття (1776 рік) Запорізьку Січ остаточно знищила цариця Росії Катерина Друга.

Запорізька Січ вважається одним із перших демократичних об’єднань у світі. На основі понад сторічного досвіду українського козацтва Гетьман України Пилип Орлик у 1710 році підготував проєкт документа «Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького», відомий також під сучасною назвою як Конституція Пилипа Орлика.

Вона визначала відносини між гетьманом і козацькою старшиною, основи державного устрою України і права та обов’язки її станів у випадку захисту її територій від Московського царства та Речі Посполитої.

Конституція Пилипа Орлика є один із перших у світі документів, який запроваджував демократичні принципи державного управління.

Про українське козацтво цікаво написано на сайті Спадок:

https://spadok.org.ua/ukrayinske-kozatstvo/ukrayinske-kozatstvo-pokhodzhennya-ta-kultura#google

В цей історичний період утворилась Російська держава з центром у Москві й стала на шлях загарбання слов’янських земель навколо себе. В цьому випадку це звільнення України від Литви і приєднання її до Росії [1, с. 128].

У 1508 році почалось повстання проти Литви, підготовлене разом із російським Великим князем Василієм ІІІ. На допомогу прийшли російські війська, але повстання було придушене [1, с. 128].